С этой целью сегодня Народный депутат Украины Вадим Колесниченко зарегистрировал в парламенте проект постановления «О запрете языка вражды и выражений, унижающих человеческое достоинство» (относительно оскорбительных высказываний «жид», «хохол», москаль »и др.) №1152 от 21.12.2012.
Как сказано в тексте и пояснительной записке к проекту Постановление вынесено на рассмотрение Верховной Рады Украины с целью обеспечения прав и свобод человека и гражданина, совершенствованию антидискриминационного законодательства Украины путем запрета языка вражды и выражений, унижающих человеческое достоинство («жид», «хохол», москаль » и др.).
Ведь запрет дискриминации личности является ключевым элементом современной демократической концепции прав человека и гражданина. Этот запрет закреплен во Всеобщей Декларации прав человека, Международном пакте о гражданских и политических правах, Конвенции Совета Европы о защите прав и основных свобод человека, Международной конвенции о ликвидации всех форм расовой дискриминации, других многочисленных международных актах и обязательствах, взятых на себя Украиной.
Антидискриминационные положения закреплены в Конституции Украины, Законе Украины «О принципах предотвращения и противодействия коррупции в Украине» и т.д., а санкции за дискриминационные действия предусмотрены административным и уголовным законодательством.
Вместе с тем эффективность функционирования отечественного антидискриминационного законодательства вызывает обоснованные нарекания. А одной из причин такого положения является отсутствие в законодательстве ряда ключевых понятий политики в сфере противодействия дискриминации, определения «языка вражды», поскольку одной из форм этнической и расовой нетерпимости является употребление лексики, унижающей человеческое достоинство по этническому, языковому, религиозному и другим признакам.
В то же время, по данным Института социологии НАН Украины уровень толерантности с 1994 по 2010 г. относительно россиян снизился в 2 раза (с 80% до 45%), к евреям - в 3 раза (с 11% до 33%), к крымским татарам - в 2 раза (с 9% до 4%), к цыганам - в 5 раз (с 11% до 2%). При этом, по информации общественных организаций, количество только зафиксированных преступлений на почве антисемитизма и ксенофобии растет, и по итогам 2009 г. составило не менее 35-40 случаев, в 2010 году - 70 случаев физического насилия над людьми.
Распространенными примерами языка вражды и выражений, унижающих человеческое достоинство в украинском обществе, является применение пока устаревших, или, вообще изначально негативных по значению слов для обозначения лиц, принадлежащих к определенной этнической группы граждан Украины: «жид» - в отношении граждан еврейской национальности , «москаль» - русских, «хохол» - украинцев и так далее.
При этом, иногда делаются псевдонаучные антидемократические политически обусловленные попытки оправдания употребления таких слов в политическом и общественном дискурсе на том основании, что они широко использовались несколько веков назад, встречаются в литературных произведениях прошлого и словарях.
Эта логика антидемократическая и дискриминационная по своей сути. Ведь часто, с течением времени слова меняют свои значения, приобретают различные смысловые оттенки и коннотации. Например, известный американский писатель Марк Твен в своих произведениях широко употреблял обычное в его время слово «нигер». Но в современных изданиях его произведений это слово заменено на более политкорректное, использование этого слова в публичном дискурсе правоохранительными и судебными органами США расценивается как однозначный акт дискриминации и ксенофобии и карается не только серьезными штрафами, но и лишением свободы.
Из отечественной истории - еще во второй половине XVIII века на территории Российской империи имперским указом было запрещено слово «жид» (заменено на слово «еврей»). Такой же запрет действовал и во времена СССР.
Комитет министров Совета Европы в своей Рекомендации государствам-членам № R (97) 20 от 30.10.1997 г. по вопросам языка вражды определяет язык вражды как «все формы самовыражения, которые включают распространение, подстрекательство, содействие или оправдание расовой ненависти, ксенофобии, антисемитизма или других видов ненависти на почве нетерпимости, в том числе: нетерпимость выражений в форме радикального национализма и этноцентризма, дискриминации и враждебности в отношении меньшинств, мигрантов и людей из числа иммигрантов ».
Возрождения расизма, ксенофобии, антисемитизма в любых формах приводит к нарастанию напряжения по этническому, языковому и другим признакам в украинском обществе, что является крайне опасным для его существования.
Поэтому проектом постановления предлагается запретить использование языка вражды и выражений, унижающих человеческое достоинство («жид», «хохол», москаль »и др.) в органах государственной власти, учреждениях и организациях, на предприятиях, в учреждениях образования, науки, культуры, в сферах связи и информатики, поскольку употребление таких выражений приводит к нарастанию напряжения по этническому, языковому и другим признакам в украинском обществе, что является крайне опасным для его существования. Дается поручение Кабинета Министров Украины по разработке проекта закона для введения механизма противодействия использование языка вражды и выражений, унижающих человеческое достоинство в публичном и частном дискурсе. Планируется подготовить соответствующие методические рекомендации, ознакомить с ними полномочных лиц органов государственной власти, органов местного самоуправления и органов судебной власти и установить парламентский контроль за этим механизмом. Информируется мировая общественность и международные организации о целях и сути настоящего Постановления.
Проект
вноситься народним
депутатом України
Колесніченком В.В.
(посвідчення №445)
ПОСТАНОВА
ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ
«Про заборону мови ворожнечі та висловів,
що принижують людську гідність»
(стосовно образливих висловів «жид», «хохол», москаль» тощо)
Виходячи з того, що заборона дискримінації особи є ключовим елементом сучасної демократичної концепції прав людини та громадянина. Ця заборона закріплена в Загальній Декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, Конвенції Ради Європи про захист прав і основоположних свобод людини, Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, інших численних міжнародних документах та зобов’язаннях, взятих на себе Україною,
Нагадуючи, що безпрецедентні злочини Геноциду і Голокосту ґрунтувалися на принципах дискримінації та переконаннях ксенофобії,
Зазначаючи, що боротьба з усіма проявами дискримінації є частиною ключових міжнародних зобов’язань України в рамках ООН, Ради Європи, ОБСЄ, інших міжнародних організацій,
Підкреслюючи факт закріплення базових антидискримінаційних положень закріплені в Конституції України, Законі України «Про засади запобігання та протидії корупції в Україні», іншому законодавств,
Відзначаючи обґрунтовані суспільні нарікання щодо ефективності функціонування вітчизняного антидискримінаційного законодавства, однією з причин чого є відсутність у законодавстві низки ключових понять політики по протидії дискримінації, визначення «мова ворожнечі»,
Констатуючи статистичні дані Інституту соціології НАН, що вже свідчать про швидке падіння міжетнічного рівня толерантності в Україні по відношенню до окремих етносів і мовних груп в 2-5 разів,
Вважаючи відродження расизму, ксенофобії, антисемітизму в будь-яких формах фактором наростання напруги за етнічною, мовною та іншими ознаками в українському суспільстві, що є вкрай небезпечним для його існування,
Вказуючи, що однією з форм етнічної та расової нетерпимості є вживання лексики, що принижує людську гідність за етнічною, мовною, релігійною та іншими ознаками.
Встановлюючи, що державні установи та органи влади, а також офіційні особи, політики несуть особливу й особисту відповідальність за висловлювання мовою ворожнечі у засобах, або такі, що сприяють легітимізації, поширенню чи стимулюванню расової ворожнечі, ксенофобії, антисемітизму, інших форм дискримінації, що базуються на нетерпимості. Саме тому такі висловлювання мають бути заборонені та публічно засуджені в разі їх оприлюднення,
Усвідомлюючи актуальність проблеми в сучасному суспільстві, Комітет Міністрів Ради Європи у своїй Рекомендації державам-членам №R(97)20 від 30.10.1997 р. з питань мови ворожнечі визначає мову ворожнечі як «усі форми самовиразу, які включають поширення, підбурення, сприяння або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму чи інших видів ненависті на ґрунті нетерпимості, у тому числі: нетерпимість висловів у формі радикального націоналізму та етноцентризму, дискримінації та ворожості щодо меншин, мігрантів і людей з числа іммігрантів»,
Верховна Рада України постановляє:
1. Заборонити використання мови ворожнечі та висловів, що принижують людську гідність («жид», «хохол», москаль» та інших) в органах державної влади, установах та організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури, в сферах зв'язку та інформатики тощо;
Ця заборона не стосується сфери наукових досліджень, художньої літературної творчості, критичних публікацій в засобах масової інформації.
2. Кабінету Міністрів України разом з Національною Академією Наук України та профільними громадськими організаціями (за згодою) й зацікавленими народними депутатами (за згодою):
- розробити проект закону щодо запровадження механізму протидії використання мови ворожнечі та висловів, що принижують людську гідність за етнічною, мовною, чи релігійною тощо ознаками у публічному і приватному дискурсі;
- підготувати відповідні методичні рекомендації з метою уточнення лексичного вживання висловів, що принижують людську гідність та належать до мови ворожнечі.
3. Кабінету Міністрів України разом з обласними та районними державними адміністраціями:
- довести до відома посадових осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування, судової влади та громадян України зміст цієї Постанови;
- в тримісячний строк з моменту прийняття проінформувати Верховну Раду України про хід виконання цієї Постанови.
4. Міністерству закордонних справ України:
- поінформувати світову громадськість та міжнародні організації щодо мети та суті цієї Постанови.
5. Міністерству внутрішніх справ України та Генеральній прокуратурі України:
- підготувати розпорядження щодо удосконалення роботи із застосування антидискримінаційного законодавства, притягнення до відповідальності винуватих осіб;
- проводити системний моніторинг застосування органами міліції статті 161 Кримінального кодексу України. Про результати цього моніторингу щорічно інформувати Верховну Раду України;
6. Контроль за виконанням цієї Постанови покласти на Комітети Верховної Ради України з питань верховенства права і правосуддя та прав людини, національних меншин і міжнаціональних відносин.
7. Постанова набирає чинності з моменту її прийняття.
Голова Верховної Ради
України
ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА
до проекту Постанови Верховної Ради України
«Про заборону мови ворожнечі та висловів,
що принижують людську гідність»
(стосовно образливих висловів «жид», «хохол», москаль» тощо)
1. Обґрунтування необхідності прийняття проекту Постанови.
Заборона дискримінації особи є ключовим елементом сучасної демократичної концепції прав людини та громадянина. Ця заборона закріплена в Загальній Декларації прав людини, Міжнародному пакті про громадянські і політичні права, Конвенції Ради Європи про захист прав і основоположних свобод людини, Міжнародній конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації, інших численних міжнародних документах та зобов’язаннях, взятих на себе Україною.
Антидискримінаційні положення закріплені в Конституції України, Законі України «Про засади запобігання та протидії корупції в Україні» тощо, а санкції за дискримінаційні дії передбачені адміністративним та кримінальним законодавством.
Разом з тим ефективність функціонування вітчизняного антидискримінаційного законодавства викликає обґрунтовані нарікання. А однією з причин такого стану є відсутність у законодавстві низки ключових понять політики в сфері протидії дискримінації, визначення «мова ворожнечі», оскільки однією з форм етнічної та расової нетерпимості є вживання лексики, що принижує людську гідність за етнічною, мовною,релігійною та іншими ознаками.
В той же час за даними Інституту соціології НАН України рівень толерантності з 1994 по 2010 р. стосовно росіян знизився у 2 рази (з 80% до 45%), до євреїв - в 3 рази (з 11% до 33%), до кримських татар - у 2 рази (з 9% до 4%), до ромів - у 5 разів (з 11% до 2%). При цьому за інформацією громадських організацій, кількість лише зафіксованих злочинів на ґрунті антисемітизму та ксенофобії зростає, і за підсумками 2009 р. склало не менше 35-40 випадків, 2010 року - 70 випадків фізичного насильства над людьми.
Найпоширенішими зразками мови ворожнечі та висловів, що принижують людську гідність в українському суспільстві, є застосування наразі застарілих, або, взагалі, першопочатково негативних за значенням слів до позначення осіб, що належать до певної етнічної групи громадян України: «жид» - стосовно громадян єврейської національності, «москаль» - росіян, «хохол» - українців й таке інше.
При цьому, іноді робляться псевдонаукові антидемократичні політично зумовлені спроби виправдовування вживання таких слів в політичному та суспільному дискурсі на тій підставі, що вони поширено використовувалися кілька століть тому, зустрічаються в літературних творах минувшини та словниках.
Ця логіка є антидемократичною та дискримінаційною по своїй суті.
Адже, часто, з плином часу слова змінюють свої значення, набувають різних значеннєвих відтінків та конотацій. Для прикладу, відомий американський письменник Марк Твен у своїх творах широко вживав звичайне у його час слово «нігер». Але в сучасних виданнях його творів це слово замінене на більш політкоректне, використання цього слова в публічному дискурсі правоохоронними та судовими органами США розцінюється як однозначний акт дискримінації та ксенофобії та карається не лише серйозними штрафами, але й позбавленням волі.
З вітчизняної історії - ще в другій половині XVIII століття на території Російської імперії указом було заборонено слово «жид» (замінене на слово «єврей»). Така ж заборона діяла в часи СРСР.
Тому, усвідомлюючи актуальність проблеми відродження расизму, ксенофобії, антисемітизму в сучасному суспільстві шляхом вживання мови ворожнечі та висловів, що принижують людську гідність, європейські урядові установи та міжнародні організації розробили низку правових актів з цього питання: Рекомендації Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам №R(97)20 від 30.10.1997 р. з питань мови ворожнечі, Рекомендація 1805(2007) Парламентської Асамблеї Ради Європи з питань богохульства, вживання образ та мови ворожнечі за релігійною ознакою, Висновки Венеціанської комісії 406/2006 з питань богохульства, вживання образ та мови ворожнечі за релігійноюї ознакою, Загальні рекомендації національним законодавствам №7 Європейської комісії з протидії расизму та нетерпимості для боротьби з расизмом та расовою дискримінацією.
Комітет Міністрів Ради Європи у своїй Рекомендації державам-членам №R(97)20 від 30.10.1997 р. з питань мови ворожнечі визначає мову ворожнечі як «усі форми самовиразу, які включають поширення, підбурення, сприяння або виправдання расової ненависті, ксенофобії, антисемітизму чи інших видів ненависті на ґрунті нетерпимості, у тому числі: нетерпимість висловів у формі радикального націоналізму та етноцентризму, дискримінації та ворожості щодо меншин, мігрантів і людей з числа іммігрантів».
Відродження расизму, ксенофобії, антисемітизму в будь-яких формах призводить до наростання напруги за етнічною, мовною та іншими ознаками в українському суспільстві, що є вкрай небезпечним для його існування.
Державні установи та органи влади, а також офіційні особи, політики несуть особливу й особисту відповідальність за висловлювання мовою ворожнечі у засобах, або такі, що сприяють легітимізації, поширенню чи стимулюванню расової ворожнечі, ксенофобії, антисемітизму, інших форм дискримінації, що базуються на нетерпимості. Саме тому такі висловлювання мають бути заборонені та публічно засуджені в разі їх оприлюднення.
2. Цілі і завдання проекту Постанови.
Постанову винесено на розгляд Верховної Ради України з метою забезпечення прав та свобод людини й громадянина, удосконалення антидискримінаційного законодавства України шляхом заборони мови ворожнечі та висловів, що принижують людську гідність («жид», «хохол», москаль» тощо).
3. Загальна характеристика та основні
положення проекту Постанови.
Проектом постанови пропонується заборонити використання мови ворожнечі та висловів, що принижують людську гідність («жид», «хохол», москаль» тощо) в органах державної влади, установах та організаціях, на підприємствах, у закладах освіти, науки, культури, в сферах зв'язку та інформатики тощо, оскільки вживання таких виразів призводить до наростання напруги за етнічною, мовною та іншими ознаками в українському суспільстві, що є вкрай небезпечним для його існування. Дається доручення Кабінету Міністрів України щодо Розробки проекту закону для запровадження механізму протидії використання мови ворожнечі та висловів, що принижують людську гідність у публічному і приватному дискурсі. Планується підготувати відповідні методичні рекомендації, ознайомити з ними повноважних осіб органів державної влади, органів місцевого самоврядування та органів судової влади та встановити парламентський контроль за цим механізмом. Інформується світова громадськість та міжнародні організації щодо мети та суті цієї Постанови.
4. Стан нормативно-правової бази у даній сфері
правового регулювання.
Відносини в даній сфері регулюються положеннями Конституції України, Законом України «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні», Законом України «Про засади запобігання та протидії корупції в Україні» тощо. Реалізація положень поданого проекту Постанови не потребує внесення змін до законів України.
5. Фінансово-економічне обґрунтування.
Прийняття даного проекту Постанови та його реалізація не потребуватиме додаткових витрат з Державного бюджету України.
6. Прогноз соціально-економічних та інших
наслідків прийняття проекту Постанови.
Прийняття проекту Постанови «Про заборону мови ворожнечі та висловів, що принижують людську гідність» (стосовно образливих висловів «жид», «хохол», москаль» тощо) матиме величезні позитивні наслідки для громадян України, які за етнічною чи мовною ознакою наразі піддаються дискримінації через вживання в публічному дискурсі мови ворожнечі на їхню адресу. Прийняття проекту Постанови сприятиме підвищенню міжетнічного рівня толерантності в Україні по відношенню до окремих мовних груп і етносів, побудові в Україні демократичного громадянського суспільства вільного від дискримінації та ксенофобії.
Народний депутат України
В.В. Колесніченко
(посвідчення №445)
Коментує мер Одеси Геннадій Труханов
В начале этого года исторический центр Одессы был включен в Список всемирного наследия ЮНЕСКО. Одесские архитектурные шедевры заняли важное место среди самых известных мировых объектов культурного наследия.
«Полет песни» — глобальная инициатива социализации украинских детей, вынужденных покинуть свои дома в результате вторжения России в Украину, с их сверстниками для обучения навыкам эмоционального интеллекта и грамотности.
Новости партнеров