121 загиблий — втрати громадянського суспільства та медіа за три роки повномасштабного вторгнення: ZMINA презентувала звіт-меморіал

 Центр прав людини ZMINA презентував перший в Україні звіт-меморіал пам’яті жертв російської агресії “Втрати громадянського суспільства та медіа за три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну”. Станом на кінець 2024 року відомо про загибель щонайменше 121 активіста, волонтера, правозахисника і журналіста через повномасштабну агресію Росії проти України.

 Під час презентації звіту відбулась всеукраїнська акції вшанування загиблих громадських активістів та представників медіа. Понад десять інформаційних агентств, телеканалів і сайтів з різних регіонів України об 11:00 вийшли онлайн з відео тривалістю 121 секунда з іменами загиблих на фоні порожніх місць у президіях та студіях, символічно нагадуючи про загиблих, які вже ніколи не прийдуть на пресконференції та у студії.

 До початку повномасштабного вторгнення Росія склала списки громадян України, які підлягали арешту або вбивству. Серед них були політики, державні службовці, правоохоронці, військовослужбовці, а також представники громадянського суспільства, зокрема правозахисники, волонтери, активісти та журналісти.

 Реалізація цієї політики РФ підтвердилася одразу після деокупації перших населених пунктів Київщини, Чернігівщини, Сумщини, а надалі — Харківщини та Херсонщини. Російські окупанти цілеспрямовано шукали людей за підготовленими заздалегідь списками. Оскільки представники громадянського суспільства працюють відкрито, то окупаційні сили легко їх знаходили та ідентифікували.

 Для збирання й документування даних ZMINA використовувала верифіковану інформацію з відкритих джерел, інтерв’ю з близькими, родичами, колегами загиблих або свідками їх смерті.

 Крім того, організація взаємодіяла з Інститутом масової інформації, який документує випадки вбивств і загибелі журналістів, а також Офісом Генерального прокурора, який координує та здійснює нагляд за розслідуваннями в кримінальних провадженнях щодо порушень законів і звичаїв війни, у тому числі щодо вбивств представників громадянського суспільства.

 Варто відмітити, що ті випадки загибелі волонтерів, активістів і журналістів, що сталися під час атак на цивільні об’єкти або інфраструктуру відбулись в умовах, коли удар був свідомо та безальтернативно направлений на цивільні об’єкти. Тим самим Росія вкотре порушила Міжнародне гуманітарне право.

 Серед основних причин, унаслідок яких загинули представники громадянського суспільства є:

• артилерійські обстріли, ракетні удари російської армії або застосування безпілотних літальних апаратів (БпЛА) по цивільних об’єктах;
• прицільні розстріли військовими РФ гуманітарних або евакуаційних автомобілів та колон;
• позасудові страти, застосування тортур і жорстокого поводження, ненадання медичної допомоги в місцях незаконного позбавлення волі;
• підрив на піхотних, протитанкових мінах під час гуманітарних місій, а також примус спрямувати автомобіль на заміновану територію.

 Зібрана інформація на кінець 2024 року свідчить, що найбільше цивільних активістів, журналістів, волонтерів загинуло в березні 2022 року в областях, де українці чинили запеклий та організований спротив окупації, — Київській, Харківській, Херсонській, Донецькій. Саме в цих областях розгорталися найбільші бої та скупчувалися війська РФ.

 Згідно меморіального звіту, у 2022 році загинув 81 представник громадянського суспільства та медіа, у 2023 році — 19, а в 2024 — 21 особа. Найбільше активістів та медійників загинуло у Київській та Донецькій областях — по 33 людини, у Харківській — 24, у Херсонській — 11, у Луганській — 7, у Чернігівській — 4, у Львівській — 3, у Запорізькій та Миколаївській — по 2 особи, на території Росії — 1 людина, а також місце загибелі ще одного активіста невідоме.

 Найбільш поширені причини загибелі представників громадянського суспільства у 2022 році, особливо в перші місяці повномасштабного вторгнення, пов’язані зі спробами виїхати з окупованих росіянами територій, евакуювати з них цивільних або доставити гуманітарні товари. Російські війська розстрілювали поодинокі цивільні авто та колони автомобілів, умисно спрямовували водіїв на мінні поля. Також однією з найбільш поширених причин смерті в цей період стали масовані обстріли російськими збройними силами населених пунктів, зокрема будівель органів влади, площ, житлових кварталів, шкіл, будинків культури, у яких часто розташовувалися гуманітарні та волонтерські центри.

 Частину цивільних на окупованих територіях України росіяни вбили через їхню патріотичну позицію або підозру в нелояльності. Такі вбивства також супроводжувалися викраденнями, катуваннями, незаконним позбавленням волі. Важливо сказати, що досі обставини смерті в багатьох випадках залишаються невідомими й надалі мають бути встановлені слідством.

 У 2023 і 2024 роках кількість убитих волонтерів, активістів і журналістів зменшилася. Якщо у 2022 році можна говорити про частину смертей від невибіркових обстрілів, то подальші два роки майже повністю характеризуються свідомими діями ЗС РФ, направленими на вбивство представників громадянського суспільства.

 Зменшення кількості загиблих також можна пояснити звільненням від російської армії значної частини території України, збільшенням потенціалу української протиповітряної оборони, зменшенням запасів далекобійних ракет у РФ.

 Частина випадків убивства російськими військами представників громадянського суспільства на досі окупованих територіях України може залишатися невідомою через зміцнення інформаційної ізоляції країною-окупантом, а також придушення будь-якої незгоди шляхом посилення дезінформації та репресій.

 ZMINA спільно з партнерами й надалі продовжує документувати випадки загибелі представників громадянського суспільства та медіа, аби вшанувати пам’ять полеглих та домогтися покарання винних.

 Звіт-меморіал пам’яті жертв російської агресії “Втрати громадянського суспільства та медіа за три роки повномасштабного вторгнення Росії в Україну” було підготовлено Центром прав людини ZMINA за фінансової підтримки Європейського Союзу в Україні.

 З текстом звіту-меморіалу українською мовою можна ознайомитися тут.

 Контактна особа для медіа: Ірина Загородня: +380 68 905 89 11, [email protected]